Перейти до змісту

СОБЕЩАНСЬКА Надія Василівна

ПІБ російською: Собещанская Надежда Васильевна

  • Народилася: дата в джерелі не наведена
  • Засуджена: судом України (у серпні 2026 року заочно засуджена до 11 років позбавлення волі за державну зраду, ч. 1 ст. 111 КК України)
  • окупаційна суддя так званого Сакського районного суду на тимчасово окупованій території АР Крим.

Діяльність

Доокупаційний період

Працювала суддею Керченського міського суду Автономної Республіки Крим. Після початку російської окупації Криму у 2014 році зрадила присязі та перейшла на службу до окупаційної судової системи держави-агресора.

Діяльність під час окупації

  • Після захоплення півострова продовжила чинити окупаційне «правосуддя» на посаді судді так званого «Керченського міського суду», а згодом — окупаційного «Сакського районного суду» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • 24 січня 2024 року як суддя окупаційного Сакського районного суду за сфабрикованими звинуваченнями визнала винною у «хуліганстві» переселенку з Херсонської області Нелі Гоголенко, яку окупанти затримали та під загрозою позбавлення батьківських прав на двох дітей змусили вибачатися на камеру (інше провадження щодо переселенки вела окупаційна суддя Наталія Степанова) (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Значення дій та наслідки

Колонізація

  • Здійснення псевдоправосуддя в інтересах держави-агресора на посаді судді незаконно створеного окупаційного органу на тимчасово окупованій території АР Крим (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Безпосередня участь у політично вмотивованих судових репресіях та переслідуванні громадян України, зокрема засудженні переселенки з Херсонської області Нелі Гоголенко за сфабрикованими звинуваченнями (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Значущі факти

  • Судове переслідування: У серпні 2026 року заочно засуджена судом України до 11 років позбавлення волі за державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК України).

Джерела