РАЗВОЖАЄВ Міхаіл Владіміровіч

ПІБ російською: Развожаев Михаил Владимирович

Народився: 30.12.1980, м. Красноярськ, російська федерація
«губернатор» тимчасово окупованого Севастополя з 2019 року.

Діяльність

Діяльність під час окупації

Обіймає посаду так званого «губернатора» тимчасово окупованого Севастополя — найвищу керівну посаду в окупаційних органах влади міста (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
У січні 2024 року підписав указ про створення медалі «На ознаменування 10-річчя повернення Севастополя до росії». За повідомленням джерела, нагородою планували відзначати, зокрема, учасників окупації півострова та підготовки й проведення так званого «референдуму». Вимогу до дизайнерів не використовувати символіку, схожу на державні символи росії, стаття подає окремо; авторство цієї вимоги конкретній особі не приписує.
У лютому 2024 року вручив окупаційні медалі «Повернення Севастополя до Росії 10 років» до 10-річчя захоплення Криму та Севастополя посіпакам і активним учасникам захоплення міста, вручивши першу медаль так званому «народному меру» Алєксєю Чалому, а також Михайлу Чалому, Сергію Кажанову, Єкатєріні Алтабаєвій, Ларисі Мельник, Тетяні Щербаковій, Олександру Кулагіну та іншим (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Виступає головним бенефіціаром та об'єктом пропагандистських випусків новин Севастопольської телерадіокомпанії (СТВ), яку очолює Анна Іванова; в ефірах (зокрема 22 червня 2026 року) систематично приховує від містян реальні наслідки війни, виправдовує окупацію та нав'язує цензуру (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
3 жовтня 2020 року в окупованому Севастополі спільно з головою «Фонду розвитку російсько-французьких історичних ініціатив» П'єром Жаном Болеславом Маліновські взяв участь у пропагандистському заході з перепоховання останків солдатів періоду Кримської війни; поклав квіти до меморіалу загиблим під виконання «Марсельєзи», коли труни з останками опускав у землю «казачий почетный караул», та на камеру російських пропагандистських медіа заявляв про «потребу закінчувати війни», використовуючи церемонію для легітимізації окупаційної влади (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
За його наказами в місті запроваджуються мілітаризовані обмеження: скорочення руху транспорту, закриття закладів харчування, вимкнення освітлення та переведення інфраструктури на обслуговування військових потреб держави-агресора (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
18 серпня 2025 року разом із міністром культури рф Ольгою Любімовою провів виїзні наради на будмайданчиках культурних об'єктів в окупованому Севастополі: «російської державної галереї мистецтв Криму» на мисі Кришталевому, Севастопольського академічного театру опери та балету, а також нового фондосховища музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Обговорював участь Севастополя у федеральних програмах «Сім'я», «Культура малої Батьківщини», «Земський працівник культури», анонсував плани відновлення Історичного бульвару (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» та п. 3 ЗУ №3005-IX).
Забезпечував фінансово-господарські механізми виведення бюджетних коштів через компанію АТ «Севастопольстройпроект», яку очолювала його ставлениця Юлія Губанова, що отримала держзамовлень на 7,3 млрд рублів, а згодом була делегована ним до окупаційного уряду частини Запорізької області (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Під час представлення Олега Лимаря як нового учасника своєї команди зазначив, що його бойовий досвід допоміг налагодити комунікації в цивільному житті, та доручив йому розвиток спортивної сфери Севастополя. Зазначив, що до спортивного руху вливаються учасники «СВО», і висловив сподівання на успіхи міста на спортивних п’єдесталах, поєднавши управління цивільною сферою з легітимізацією учасників війни (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
У вересні 2026 року публічно повідомив про рішення окупаційного «уряду» передати до «міської скарбниці» майно компаній і фізичних осіб, яких він звинуватив у допомозі ЗСУ та українській розвідці. Серед названих ним підприємств були «Парус», «ТБІ», «КЕТЗ “Сатурн”», «Атлантіс-ЛТД», «Росттрейд» і «Ріфер». «Парус» він пов'язав із власниками з Кіпру, Франції та Люксембургу й українськими фондами, що фінансують ЗСУ; «ТБІ» — з громадянином України, який публічно заявляв про допомогу ЗСУ; власників «Сатурна», «Атлантіс-ЛТД» і «Росттрейду» звинуватив у публікаціях на підтримку ЗСУ; щодо «Ріфера» заявив про «антиросійську позицію» керівника та службу його сина в ЗСУ. Усі ці мотиви в статті передані як твердження окупаційного посадовця, а не як незалежно підтверджені факти. Він також заявив про п'ятьох неназваних фізичних осіб; стаття описує їх родинні чи судові зв'язки, але не дає змоги надійно ідентифікувати їх.
У вересні 2026 року заявив про повторне призначення Марини Піщанської дитячою омбудсменкою окупаційного Севастополя та сказав, що вона була єдиною кандидаткою. За матеріалом, інша претендентка заперечувала, що зняла кандидатуру, а до будівлі окупаційних «Законодавчих зборів» її не допустили.
У липні 2025 року взяв участь в урочистостях до дня охрещення Русі в «Новому Херсонесі», які охоронялися підрозділами окупаційної росгвардії Володимира Соболєва, супроводжував митрополита рпц Тихона (Гєоргія Шевкунова) під час відкриття виставки «Хрещений батько» в музеї християнства та публічно поширював пропагандистські заяви про закладення основ російської державності через хрещення князя Володимира в Севастополі, проголошуючи місто «колискою російської віри» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
У червні 2025 року під час Пєтєрбурґського міжнародного економічного форуму публічно повідомив про підписання окупаційним «урядом» Севастополя трьох «угод» на понад 240 млрд рублів щодо будівництва нових мікрорайонів для нових мешканців з росії: житлового комплексу на 26 тисяч мешканців біля Сапун-гори з холдингом Alias Group (180 млрд рублів), мікрорайону з компанією «Севпроектмонтаж» (майже 35 млрд рублів) та проєкту розвитку території в районі 6-го км Балаклавського шосе з компанією «ИнтерСтрой» під керівництвом Євгена Кабанова (понад 25 млрд рублів); також підпорядкована йому заступниця Марія Літовко підписала угоду з головою Південно-Західного банку «Сбербанку» Анатолієм Пєсєнніковим про спорудження 9-поверхового «розумного» будинку, а з пов'язаною з Павлом Лебедєвим компанією «Парангон» підписано угоду про зведення ТРК «Аквамарин Прем'єр» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Виправдовував та курував кількамісячні роботи важкої будівельної техніки (екскаваторів і самоскидів підрядника ТОВ «МОФ ГТК-ГРУПП» із Саратова) в руслі річки Бельбек в окупованому Севастополі нібито для вичищення очерету, сміття та донних наносів задля захисту гідроспоруд від підтоплень; попри заяви окупантів про безпечність робіт і відсутність охоронюваних видів у звітах підрядника, це свавільне втручання руйнує природні береги річки та загрожує знищенням щонайменше семи рідкісних і червонокнижних видів фауни (серед яких кримський вусач, шемая кримська, товста перлівниця, п'явка дина Щеголєва тощо) (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Значення дій та наслідки

Колонізація

Керівництво окупаційним режимом: Безпосереднє здійснення виконавчої влади держави-окупанта, впровадження російського законодавства та репресивних заходів на тимчасово окупованій території Севастополя (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Масштабна демографічна та інфраструктурна колонізація: Ініціювання та санкціонування масштабного будівництва житлових мікрорайонів у Севастополі на сотні мільярдів рублів російських інвестицій, призначених для переселення десятків тисяч мешканців з території рф, що спрямовано на штучну зміну демографічного складу населення окупованого міста (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Передача приватного майна до окупаційної «скарбниці»: публічно повідомив і виправдовував передачу майна компаній та фізичних осіб до власності окупаційної адміністрації на підставі неперевірених звинувачень у допомозі Україні (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Нищення природного середовища та свавільне втручання в екосистеми: виправдання та санкціонування робіт важкої будівельної техніки російського підрядника в руслі річки Бельбек, що спричиняє руйнування берегів, нівелює природну фільтрацію стоків та загрожує знищенням рідкісних і червонокнижних видів водної фауни на території окупованого Криму (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Пропаганда

Тотальний контроль над медіа та цензура: Використання заснованого окупаційним урядом телеканалу СТВ для культивації персонального піару, виправдання російської агресії та тотальної цензури будь-якої альтернативної інформації (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
Використання історичної пам'яті для легітимізації окупації: Участь у публічних заходах перепоховання за участю іноземних громадян для створення ілюзії міжнародного визнання російського статусу Севастополя та виправдання дій окупаційного режиму (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
Вшанування окупації як «повернення»: підписав указ про медаль до 10-річчя окупації Севастополя, описаної в ньому як «повернення до росії», та передбачив нагородження учасників окупації й організації незаконного «референдуму». Це прославляє захоплення української території та людей, причетних до нього (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
Сакралізація окупації та привласнення історії: використовував релігійні заходи та незаконно збудований комплекс «Новий Херсонес» для просування міфу про витоки російської державності в Криму та виправдання російського суверенітету над окупованим Севастополем (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
Нагородження посіпак окупаційного режиму: Вручення окупаційних медалей «Повернення Севастополя до Росії 10 років» ватажкам захоплення українського міста спрямоване на прославляння окупації та глорифікацію колонізаторів і колаборантів (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).

Значущі факти

Стиль пропаганди: Інформаційна служба підконтрольного телеканалу СТВ вибудовує випуски новин навколо вихваляння Развожаєва та його підлеглих у характерному для радянської пропаганди стилі культу особи керівника.
Лобіювання кадрів на інших окупованих територіях: Пов'язана з ним севастопольська чиновниця Юлія Губанова представляла його інтереси в окупаційному уряді Запорізької області та очолила окупаційну адміністрацію Якимівки.

Джерела

Підтримайте проєкт «Лакузи»

Проєкт діє на громадських засадах. Ваша допомога дає змогу викривати злочини окупантів, документувати колаборантів та розвивати базу досьє.

ПІДТРИМАТИ