КАПУСТНІКОВА (Капуснікова) Наталія Олександрівна

ПІБ російською: Капустникова (Капусникова) Наталья Александровна

Народилася: 12.08.1977, м. Маріуполь, Донецька область (Україна)
колишня директорка Маріупольського краєзнавчого музею, керівниця виставкових проєктів російського фонду «Історія Вітчизни», колаборантка на тимчасово окупованих територіях України з 2022 року.

Діяльність

Доокупаційний період

Очолила Маріупольський краєзнавчий музей незадовго до повномасштабного вторгнення. Відмовлялася від створення експозиції про Революцію Гідності (Майдан) та події так званої «руської весни», мотивуючи це тим, що «події сучасності мають відійти від нас подалі, щоб ми могли об’єктивно оцінювати їх». Вважала, що музей має залишатися архівом зі скляними стелажами, виступала проти реформування закладу за сучасними європейськими стандартами та називала наплив відвідувачів під час першої маріупольської «Ночі музеїв» у 2021 році «дурдомом». Саботувала роботу польських фахівців із розробки концепції нового музею у місті (відмовляючи їм у співпраці) та протидіяла проведенню міських екскурсій і сучасних краєзнавчих проєктів.

Діяльність під час окупації

Навесні 2022 року під час боїв за Маріуполь та окупації міста російськими військами пішла на співпрацю з ворогом і сприяла окупантам у захопленні культурних цінностей Маріупольського краєзнавчого музею (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
На початку повномасштабного вторгнення, маючи одноосібний доступ і ключ від сховища краєзнавчого музею, незаконно заволоділа п'ятьма оригінальними картинами із фондів музею — полотном Івана Айвазовського «Біля берегів Кавказу», трьома роботами Архипа Куїнджі («Червоний захід», «Осінь. Крим», «Ельбрус») та роботою Григорія Калмикова «Куїнджі годує голубів» загальною вартістю понад 26 мільйонів гривень, перевезла їх до власного помешкання, а згодом добровільно передала представникам окупаційної адміністрації, внаслідок чого картини було вивезено окупантами до так званого «Донецького республіканського художнього музею» та внесено до російського реєстру музейних цінностей (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Добровільно відкрила музейне сховище для російських окупантів та пропагандистів, демонструвала загарбникам збережені експонати, забезпечивши вивезення до окупованого Донецька найцінніших історичних реліквій та предметів спадщини греків Приазов'я (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
Провела екскурсію для представників країни-агресора та дала інтерв'ю російським пропагандистським медіа, де поширювала дезінформацію про нібито знищення музею бійцями полку «Азов» ще до початку бойових дій у місті, виправдовуючи агресію та воєнні злочини російської федерації (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
У квітні 2023 року в російському місті ростов-на-дону організувала та провела пропагандистську виставку «Звичайний фашизм», де поширювала брехливі наративи про бійців полку «Азов», звинувачувала українську сторону в руйнуванні міста та публічно оббрехала Україну, українську армію та український народ (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г», п. 6 ЗУ №3005-IX).
У березні 2024 року як керівниця виставкових проєктів російського фонду «Історія Вітчизни» повернулася з росії до тимчасово окупованого Маріуполя та провела практичні заняття для музейників-колаборантів (співробітників Маріупольського краєзнавчого музею, Сартанського музею греків Приазов'я та музею селища Володарськ) щодо методики створення пропагандистських експозицій про так звану «сво» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
Брала безпосередню участь у зборі експонатів (уламків ракет, шевронів військового однострою) разом із представниками держави-агресора для пропагандистської виставки «Звичайний нацизм», видаючи наслідки нападу росії на Україну за експонати про «український фашизм», а також заявила про наміри поширювати виставку в тимчасово окупованих Мелітополі та Бердянську (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г», п. 6 ЗУ №3005-IX).

Значення дій та наслідки

Колонізація

Сприяння розграбуванню та вивезенню культурної спадщини: Незаконне заволодіння та передача окупаційній адміністрації п'яти шедеврів живопису (Айвазовського, Куїнджі, Калмикова) вартістю понад 26 мільйонів гривень, а також відкриття сховища з реліквіями греків Приазов'я призвели до привласнення українських культурних цінностей країною-агресором, їх вивезення до окупованого Донецька та інтеграції до російського реєстру музейних цінностей (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Пропаганда

Поширення антиукраїнських фейків та виправдання окупації: Публічні заяви російським медіа зі звинуваченнями українських військових у руйнуванні Маріупольського краєзнавчого музею були спрямовані на приховування воєнних злочинів російської федерації, відбілювання дій окупаційної армії та дискредитацію сил оборони України (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
Організація антиукраїнської виставки в росії: Створення та презентація виставки «Звичайний фашизм» у ростові-на-дону з метою дискредитації захисників України, формування образу «нацистів» серед українських військових і виправдання руйнації міста російською армією (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
Нав'язування мілітаристської пропаганди в музеях на окупованих територіях: Проведення навчань для співробітників музеїв Маріуполя, Сартани та Володарська зі створення виставок про так звану «сво» та масштабування пропагандистського проєкту «Звичайний нацизм» на окуповані Мелітополь і Бердянськ із метою глорифікації російської агресії та спотворення історичної пам'яті (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).

Українофобія

Публічне паплюження України та українського народу: Публічні неправдиві заяви й звинувачення на адресу України, української армії та українського народу в межах виставки в ростові-на-дону, спрямовані на зневажання українців та заперечення правомірності збройної відсічі російській агресії (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «г» та п. 6 ЗУ №3005-IX).
Фальсифікація фактів збройної агресії та таврування спротиву України: Використання артефактів російського нападу (уламків ракет, військової форми) для створення фальшивих звинувачень в «українському фашизмі» та поширення людиноненависницьких наративів, спрямованих на виправдання геноцидної війни проти української нації (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «г» та п. 6 ЗУ №3005-IX).

Значущі факти

Судове переслідування: У червні 2026 року Офіс Генерального прокурора заочно повідомив їй про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни) за сприяння незаконному привласненню російськими окупантами культурних цінностей — заволодіння 5 оригінальними картинами Айвазовського, Куїнджі та Калмикова вартістю понад 26 млн грн, передачу їх окупаційній адміністрації, вивезення до так званого «Донецького республіканського художнього музею» та внесення до російського реєстру музейних цінностей.
Розслідування злочину: Міська влада Маріуполя подала заяви до правоохоронних органів України за фактом розкрадання майна краєзнавчого музею та колабораційної діяльності керівництва закладу.
Втрата музейного фонду: Із близько 50 тисяч експонатів Маріупольського краєзнавчого музею після обстрілів, пожежі, дій мародерів і конфіскації російськими окупантами вціліло лише близько 2 тисяч одиниць.

Джерела

Підтримайте проєкт «Лакузи»

Проєкт діє на громадських засадах. Ваша допомога дає змогу викривати злочини окупантів, документувати колаборантів та розвивати базу досьє.

ПІДТРИМАТИ