Перейти до змісту

СМИРНОВ Максим Володимирович

ПІБ російською: Смирнов Максим Владимирович

  • Народився: 12.03.1979, м. Алушта, АР Крим
  • протоієрей, настоятель собору Святого Георгія Побідоносця в Мелітополі (рпц), колаборант на тимчасово окупованих територіях України з 2022 року.

Діяльність

Доокупаційний період

Протоієрей УПЦ МП у місті Мелітополь, настоятель собору Святого Георгія Побідоносця та благочинний церков Мелітопольського округу. Був публічною особою, мав високий статус у місті та нагороджувався орденами в Україні.

Діяльність під час окупації

  • Після захоплення Мелітополя російськими загарбниками перейшов на бік окупаційної влади та підпорядкував релігійну діяльність структурам рпц (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Спільно з ієреєм цього ж собору Олександром Бєдновим організував збір пожертв із парафіян на спорудження в окупованому Мелітополі пам'ятника Олександру Невському, за що отримав публічну подяку від окупаційного ставленика Євгена Балицького (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
  • Діяв у руслі релігійної колонізації та інтеграції церковних установ Мелітополя до російської православної церкви разом з іншими представниками проросійського духовенства, зокрема настоятелем Свято-Савинського монастиря Олександром Прокопенком (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Замінив церковні проповіді на політичну пропаганду та агітацію; під час недільної служби у березні 2024 року закликав вірян брати участь у незаконних виборах президента рф на окупованих територіях, легітимізуючи примусову видачу паспортів держави-агресора громадянам України («Ми ж усі отримали російські паспорти, і є членами такої великої держави і тепер існує такий момент, коли ми маємо проголосувати за президента») (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
  • Публічно проголосив нове трактування «православної людини» через обов'язкову покору законам держави-агресора та виправдання окупації, заявивши: «Православна людина – це той, хто шанує закон. Це вам не Україна. Ми ж у росії» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «г» та ст. 2, ч. 1, п. 6 ЗУ №3005-IX).

Значення дій та наслідки

Колонізація

  • Сприяння релігійній експансії рпц: Перехід під юрисдикцію рпц та використання авторитету настоятеля собору для інтеграції релігійного життя Мелітополя в систему російської православної церкви (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Легітимізація окупаційного режиму: Сприяння реалізації російської колоніальної політики на ТОТ Запорізької області через церковне схвалення дій окупаційної адміністрації та насадження російського підданства (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Пропаганда

  • Агітація за участь у незаконних виборах президента рф: Публічні заклики до парафіян під час церковного богослужіння йти на окупаційні виборчі дільниці та голосувати за президента держави-агресора (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
  • Пропаганда імперського міфу та колоніалізму: Збір коштів серед вірян на встановлення монумента Олександру Невському в окупованому Мелітополі для насадження російських імперських наративів (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).

Українофобія

  • Публічна зневага до Української держави: Публічні висловлювання, що принижують правовий устрій України («Це вам не Україна. Ми ж у росії») та заперечують суб'єктність і правомірність української державності перед парафіянами собору (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «г» та ст. 2, ч. 1, п. 6 ЗУ №3005-IX).

Значущі факти

  • Інциденти/Фіаско: Попри активний колабораціонізм та запопадливість перед загарбниками, російські окупанти згодом понизили Смирнова у статусі, усунувши місцеву верхівку зрадників у рясах та передавши церковну владу в регіоні прибулим ставленикам з Бердянської єпархії.
  • Подвійні стандарти: Тривалий час користувався благами та нагородами в Україні, отримував державні та церковні ордени, після чого одразу перейшов на службу російським окупантам.

Джерела