Перейти до змісту

МОРГУН Олег Валерійович

ПІБ російською: Моргун Олег Валериевич

  • Народився: 19.03.1967, с. Садківці, Вінницька область
  • Засуджений: судом України (до 11 років позбавлення волі)
  • очільник окупаційної адміністрації (гауляйтер) Маріуполя з 2023 року, колаборант на тимчасово окупованій території Донецької області.

Діяльність

Доокупаційний період

Закінчив Червоноармійське педагогічне училище за спеціальністю «Праця та креслення», заочне відділення Донецької школи міліції та у 2001 році — Донецький інститут внутрішніх справ. Із березня 1989 року працював у міліції: був оперуповноваженим карного розшуку, начальником відділу карного розшуку, начальником кримінальної міліції, начальником Новоазовського райвідділу міліції та старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки Донецької області. З 2013 року очолював Головне управління внутрішніх справ Новоазовська. 10 травня 2014 року був призначений виконувачем обов'язків начальника Маріупольського управління МВС у Донецькій області.

Діяльність під час окупації

  • 18 травня 2014 року як начальник міліції взяв участь у пресконференції бойовиків угруповання «днр», присвяченій планам оборони Маріуполя від ЗСУ. Після звільнення міста був затриманий, однак через брак доказів його відпустили; після цього вийшов на пенсію та втік до окупованого Новоазовська (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • У березні 2015 року за призначенням Олександра Захарченка очолив окупаційну адміністрацію Новоазовського району; у серпні 2016 року був призначений ним головою окупаційної адміністрації Ясинуватої, а в січні 2019 року повернувся на посаду голови Новоазовського району (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • На початку 2023 року через свої тісні стосунки з ватажком окупаційної адміністрації Донеччини Денисом Пушиліним та російською фсб призначений очільником окупаційної адміністрації («мером») Маріуполя, замінивши Костянтина Іващенка (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Безпосередньо причетний до викрадення та примусової депортації українських дітей із захопленого Маріуполя на територію російської федерації; його прізвище фігурує серед тих, які найчастіше зустрічаються в окупаційних документах на вивезення дітей (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • У червні 2023 року публічно відзначив спортсмена-колаборанта Олександра Білобокова, назвавши його «нашим спортсменом» (тобто представником окупаційного утворення «днр») після виступу на змаганнях у штовханні ядра, подякував йому за «вклад і роботу з популяризації спорту серед підростаючого покоління» та поширив пропагандистське гасло «россия - страна сильных людей» (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

  • Влітку 2023 року публічно вітав з днем народження та відзначив очільника окупаційного управління освіти В'ячеслава Мірошниченка за відновлення навчального процесу за російськими стандартами, а наприкінці 2023 року за порадою начальника управління ЖКГ Олександра Дмитрієва звільнив його й призначив очільницею управління Олену Узун (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

  • У травні 2024 року провів зустріч із маріупольськими працівниками сфери освіти — учасниками окупаційного конкурсу «Педагог року-2024» за участі голови міської окупаційної профспілки освітян Віталія Дейнеса (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • На посаді очільника окупаційної адміністрації сприяв проведенню в Маріуполі незаконних виборів президента рф та губернатора Санкт-Петербурга, звітував про «високу явку» і підтримку Владіміра Путіна (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Організовував інтеграцію міста до російського освітнього та культурного простору: підтримував заходи до російських і окупаційних пам'ятних дат, залучення молоді до «патріотичного виховання», діяльність руху «Народний фронт» і філії російського воєнно-історичного товариства, а також відкриття у школах меморіальних дощок та іменних парт на честь загиблих російських військових і бойовиків (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1, п. 3 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
  • Продовжив вилучення покинутого житла маріупольців у «власність муніципалітету»; у так званому «націоналізованому» житлі розміщували переселенців із Курської області, тоді як частина мешканців Маріуполя не могла отримати обіцяне компенсаційне житло (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Значення дій та наслідки

Колонізація

  • Керівництво окупаційною адміністрацією: Очолювання окупаційного органу влади держави-агресора у захопленому Маріуполі, забезпечення функціонування окупаційного режиму та реалізація російської колоніальної політики на тимчасово окупованій території Донецької області (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Причетність до депортації українських дітей: Підписання розпорядчих документів та сприяння вивезенню маріупольських дітей до рф для подальшої передачі під опіку та асиміляції (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Інтеграція Маріуполя до політичного та правового простору держави-агресора: Сприяння незаконним російським виборам і переведенню міських установ на законодавство та стандарти рф закріплює окупаційне управління містом (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).
  • Русифікація освіти й культури: Запровадження російських освітніх стандартів, популяризація російської історії та витіснення українського культурного простору через окупаційні установи спрямовані на асиміляцію дітей і молоді (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 3 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).
  • Вилучення житла мешканців: Передача осель маріупольців до окупаційної «муніципальної власності» та заселення туди громадян із рф сприяють експлуатації захопленого міста й зміні його соціального середовища (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 2 та п. 4, пп. «в» ЗУ №3005-IX).

Пропаганда

  • Пропаганда російської політики та інтеграції в рф: Публічне виправдання окупації міста, використання спортивних заходів для прославляння держави-агресора під гаслами «россия - страна сильных людей», залучення дітей і молоді до російського ідеологічного простору (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 ЗУ №3005-IX).
  • Мілітаризація молоді: Вшанування російських військових у школах, відкриття іменних парт та залучення дітей до заходів «патріотичного виховання» нормалізують російську агресію серед неповнолітніх (містить ознаки порушення ст. 2, ч. 1, п. 1 та п. 4, пп. «г» ЗУ №3005-IX).

Значущі факти

  • Судове переслідування: У 2017 році Приазовський районний суд Запорізької області заочно визнав Моргуна винним в участі у терористичній організації та засудив до 11 років позбавлення волі. У 2023 році йому оголосили підозру в колабораційній діяльності, а обвинувальний акт передали до Жовтневого районного суду Дніпропетровська.
  • Санкції: Включений до санкційного списку НАЗК та санкційного списку США.

Джерела